Кизонь базарть кучкаса увф-зойф. Тяса мезе аньцек аф мишендихть! Стяда пиле куднумолхт и коське лещат. Якстерь сюрьхцем атёкшне кептерьса вандолфтсазь эсь ожна сельмоснон. Кле, рамамасть сяда куроконе да нолдамасть сараснень ёткс. Минь нинге няфтьсаськ эсь атякшшиньконь.
А тя рядса кувака шрать лангса мишендиснон инголе кремлянякс марсефт паймошкотф помидорат... А мишендисна помидоракс якстерь щёкапря ават и срму шамакедь бабанят.
Базарсь—базар. Сонь сонцень закононза, сонцень питненза. Улема, эрь мишендить мялец норгомс рамайть кядьста сяда лама тити-мити.
Помидоратне цебярьхть. Рамама мзяронявок. Синь симомаценьге ётафтсазь. Эсост эрьгянь касфты витамитт, калорият.
Маладонь фкя марняти. Фталонза-эшкссонза коськана бабаня. Сельмонянза тяйнянят, а ванфоц оржа. Кенярдсь малатф рамайти. Кизефтине паршиензон питнеснон. Бабаморсь азсь стама питне—нльне потань. И валонь апак аст аердонь ся маласта. Лоткань помидоракс якстерь щекапря авань каршес—сяньге помидоранза кумацекс крфайхть и бта пачкаст няят. Кизефтине питнеснон. Авась азсь тонань коряс пцтай кафксть сяда ёмла. И эцень зепозон ярмаконкса. Но тяка пингть маладсь тейне сяка бабаморсь, кона вешендсь кядьстон прянь шаракофты питне. Кальдерь вайгяльняса кизефтемань:
—Аля, а тон мзяра монь помидоранень инкса максолеть?
—Да мон раман ни вага тяста...
—А мзяра максолеть? Мон сяда уцезстонга милине. Аде меки.
—Бабай, тяфта аф пара—рамайхнень ворьфнемс,—мярьгсь якстерь щёкапря авась.
—А сон васенда тейне малаткшнесь!—кяжияфтф саразкс ктназевсь бабаморсь.—Аде, аде, аля,—шарфтсь тага тейне,—мондедон пара помидорань касфни аш марнек базарса.
—Бабай, эрь кода тейть аф визькс? Сон монь кядьстон срхкась рамама. И тяк ворьфне.
—Монне сон!—прокс кяжиясь ни бабась.—Да и тонь помидоратне моннетнень ваксста—тьфу! Кати-коста ускить! Улема, афи тонць касфтыть. Колхознайда фужат!
—Монць касфтыне. Эсь перенясон. Вон конашкат! Фежайнят! И тон базарть келес тяйть сялне, сире клдом!—кяжиясь аваське аф ёру.—А тонь маластот аерткшнихть рамайхне сяс, мес вешендят кафтонь-крдань питне. Ломаттнень кедьснон анокат ваткамс. Куркулька!
—Мон куркулькан?!—тяни ни бта аньцек алыяф саразкс ктназевсь бабась.—Тон мес скорбиндасамак?! А тонць кият?! Проституткат! Сельмотне аньцек и кзняйхть алятнень шамава.
Якстерь щекапря авать сельмонза келемсть. Тяфтама валхт сон ёфси ашезь учсе. Ванфонц эзда ляцезевсть бта клянцеконь сялги паморькст. Сон аф лама пинге бта юмафтозе кяленц, коданга ашезь мушенда каршек азомань сембода сялги валхт.
Бабаморсь аердсь-тусь эсь вастозонза. Сялондыхнень шири таргавсть сембе базар кучка ломаттнень пилесна.
Мон стаки ащень якстерь щёкапря авать каршеса, учсень, мзярда шарфты ширезон. А сонь кяжец коль ашезь ётне, сон, бльшем, стаки вешендсь скорбиндаенц каршес сембода сялги валхт, да сят коданга ашесть мушендов.
Тона бабать малас, базарть келес сялондозь эсь помидоранзон шнакшнемда меле, пуромсь рамаень очередькя.
—Рамада, рамада,—кулевсь бабать ктнай вайгяльняц.—Эк, помидоране пеедезь пеедихть. Ярхцат, ярхцат эздост—аф топафтоват. Аф тона пяляз эльдть помидоранзон лацот.
Ся, няк, кржаль—авать мезенксонга аш лемдезе проституткакс, а тяни нинге эльдекс. Скорбиндафсь ашезь кирде эсь вастсонза. Юпадсь и—бабаморти:
—Да, ланга ванозь тонь помидоратне роди цебярьхть. Но, кда кайгиста азондомс мезьса валонкшнесайть нетьксснон, тон базарувок аф нолдамалеть! Тон эсь помидоратнень валонкшнесайть нужниконь шини ведьса! Нятненьге эзда яфоди шалхконь пандома шине.
Бабать малас пуромф рамайхне пуворязь нярьснон, тифтень-кафтонь кармасть сраткшнема.
Музе, няк, авась кяжень пандомань эсь азоманц и азозе.
Моньге мялезе кольсь—рамамс помидорат. Аердонь сялондыхнень маласта. А вдь сялгадомаснонды туфталкс улень монць.
М.Моисеев.